Владимир їхав і справді дуже швидко, втім, яка різниця, адже на сільській дорозі жодної машини і взагалі живої душі не було. Вечоріло. Сутеніло. У сірому серпанку тонула досить рівна, пустинна дорога. Ще і дрібний капосний дощ, будь він недобрий. Отже видимість на дорозі погана.
Мимо промайнув якийсь дорожній знак – трикутник з твариною всередині. Він навіть не звернув уваги, адже нікогісіньки не було ні на горизонті, ні в дзеркалі заднього вигляду.
І начебто нічого не провіщало біди, як раптом різке зіткнення, звук скла, що розбивається, і скрегіт метала, а ще якийсь не те крик, нете нелюдське завивання . Владимир різко ударив по гальмах. Дикий крик повторився, а потім раптом стих.
Зупинившись і вийшовши з машини, він побачив, що збив напотемки корову , яку і зовсім не відмітив, адже дорога була не освітлена, йшов дощ, видимість нульова. Тварина, ймовірно, перебігала дорогу . А водій його в душі не бачив, тому що всю увагу сконцентрував на розділовій смузі, старався її триматися, щоб випадково не виїхати на встречку.
Мигцем глянувши на свою тачку, Владимир зрозумів, що передок доведеться весь міняти і ще не ясно, чи доїде він на битій машині хоч до абикуди. Чортова корова! Звідки вона тут узялася!!!
Що ж робити?
“Треба викликати ДАІ! ” – так він подумав і так зробив. Поки він чекав приїзду інспектора, настигнув не зовсім тверезий пастух , що не устежив за загиблою твариною.
Склали протокол, по якому винуватцем аварії був визнаний Владимир, не разлядевший знаку, що тут дійсно може переходити дорогу велика рогата худоба. Через пару тижнів, страхова компанія по ОСАГО відшкодувала збиток власникам корови за среднериночним цінами.
Read the rest of this entry…
владимир,
власник,
дорога,
дощ,
корова,
машина,
тварина,